Ukrainian Short Stories

Kiev. 1942. Larissa is a renowned embroiderer, surviving in occupied Ukraine as a seamstress in her ruin of a workshop. When an SS officer arrives to order a traditionally embroidered Ukrainian shirt, Larissa uses the opportunity to create a piece of art from her handiwork. Threading together the history and the horrors between the two enemies, she finds a way to express her defiance toward the Nazis and the local collaborators. But at what price? Prepare yourself for an unforgettable journey behind the Second World War’s eastern front.

The Ukraine is a collection of twenty-six pieces that deliberately blur the line between nonfiction and fiction, conjuring the essence of a beloved country through its tastes, smells, and sounds, its small towns and big cities, its people and their compassion and indifference, simplicities and complications. The Ukraine conveys to listeners a place that Chapeye and his countrymen are currently fighting for with their lives. The book features a preface by the author, which he composed on his phone from the front lines.

Women’s prose writing has exploded on the literary scene in Ukraine just prior to and following Ukrainian independence in 1991. Over the past two decades scores of fascinating new women authors have emerged. These authors write in a wide variety of styles and genres including short stories, novels, essays, and new journalism. In the collection you will find: realism, magical realism, surrealism, the fantastic, deeply intellectual writing, newly discovered feminist perspectives, philosophical prose, psychological mysteries, confessional prose, and much more.

Майк Йогансен — український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження». Також перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ. На початку творчого шляху молодому поетові властивий мотив мрійних «островів хмар», що його Олександр Білецький назвав «запізнілим романтизмом». Та бурхлива доба швидко «перемагнітила» Йогансена. Сповнений сподівань на національне й соціальне оновлення поет видає збірку «Д'горі» (1921), в одному з розділів якої — «Скоро forte» — поетичними засобами у високих героїчних тонах відтворив добу революції і громадянської війни.

A Word Is Not A Sparrow is a diverse anthology of stories set amid Russian repression through the centuries; personal narrator testimony about the impact in America of immigrant grandparents from Ukraine and elsewhere; powerful fables and allegories that deliver universal messages about displacement, migration, and human connection; and classic Cossack folk tales that are a touchstone of Ukrainian culture. Listen as we let these words fly out around the world.

Бочка амонтильядо — оповідання Едґара Аллана По, вперше опубліковане у 1846 році. Сюжет розповідає історію дворянина, котрий здійснив довгоочікувану помсту кривднику так, що її ніхто не зумів розкрити. Збіднілий дворянин на ім'я Монтрезор розповідає, як помстився своєму кривднику, заможному та знаменитому дворянину Фортунато. Він згадує численні приниження, яких зазнав від Фортунато, проте не описує їх (що може натякати на божевілля оповідача). Монтрезор обирає часом здійснення помсти міський карнавал, коли кривдник буде напідпитку.

У збірку увійшли перлини українського гумору – невеличкі веселі оповідання Остапа Вишні Мисливські усмішки, своєрідна та неповторна лірика мисливця та рибака, викладена у прозі. Цикл «Мисливські усмішки» Остапа Вишні жваво зображує картини полювання, дає влучні та смішні поради мисливцям та рибарям. До книги увійшли наступні усмішки: Відкриття охоти Як варити і їсти суп з дикої качки Лисиця Заєць Ведмідь Бекас Вовк Вальдшнеп Дика коза Дика гуска Як я з ним познайомився Перепілка Лось Дрохва Дикий кабан, або вепр Гагара Екіпіровка мисливця Ружжо З крякухою на озері Лебідь Короп Сом Щука Реготуни Бенгальський тигр.

Сом Остапа Вишні — оповідання з циклу мисливських усмішок, у якому автор з легким гумором описує процес риболовлі і красу рідної природи. Твір є обов'язковою частиною шкільної програми. Остап Вишня — український письменник-новеліст, автор яскравих гумористичних творів, серед яких цикл "Мисливські усмішки", "Чукрен", "Чухраїнцi", "Дещо з українознавства" та ін.романний гумористичний твір, соціально-побутова, гумористична усмішка, гумористична розповідь про сома.

Едгар Аллан По — американський письменник, поет, есеїст, драматург, літературний редактор і критик, один із провідних представників американського романтизму.Найвідоміший своїми макабричними і містичними оповіданнями.Едгар По був одним із перших американських професіоналів короткого оповідання і засновником детективу. Шанований за внесок у народження жанру наукової фантастики. Він був першим відомим американським письменником, який намагався заробляти винятково творчістю, тому упродовж життя По потерпав від матеріальної скрути, тому що його твори не були адекватно оцінені сучасниками.

В оповіданні Яма та маятник (1840) розказано про боротьбу нелюдської жорстокості з людським розумом. Сюжет нагадав сповільнену кінозйомку. Завдання Едгара По - проаналізувати поведінку людини у хвилину катування. Людина засуджена. У момент оголошення смертельного вироку вона втратила свідомість. Засуджений почував себе у кромішній темряві склепу, він переживав страх. Едгар Аллан По зобразив очікування в муках смерті як найбільш витончений вид катування. Жертва лежала на дні склепу, зв'язана по руках і ногах, а над головою на стелі висів зловіщий маятник - сокира. Загибель породила жах.

Падіння дому Ашерів - це новела американського письменника Едгара Аллана По, опублікована спочатку в 1839 році в журналі Джентльмен Бертона, потім увійшла до збірки Казки про гротеск і Арабеск в 1840 році. Новела, твір, готична фантастика, включає теми безумства, сім'ї, ізоляції та метафізичних ідентичностей.хорор, містика, фантастика жахів, готична художня література, темний романтизм

Овальний портрет (англ. The Oval Portrait) — оповідання Едгара Алана По про трагічну історію створення загадкового портрета. Це одне з найкоротших його оповідань. Перша версія оповідання називалася "Життя в смерті" (Life in Death) і була опублікована в "Graham's Magazine»" в 1842 році. У пустельному замку оповідач знаходить портрет красуні — дружини художника. Створюючи портрет, художник не помітив, як виснажилися сили коханої. Вона померла, ледь був покладений останній мазок. Розповідь йде від імені оповідача. Автор, подорожує по Апеннінах зі своїм слугою, втомлений, охоплений лихоманкою і поранений після зустрічі з розбійниками.

Дідько на дзвіниці — сатирична новела Едгара Аллана По. Вперше була опублікована в 1839 році.В ізольованому містечку під назвою Vondervotteimittiss (дивно-котра-це-година) пунктуальні мешканці, здається, не хвилюються лише годинниками та капустою. Цей методичний, нудний і тихий район спустошений приходом диявольської фігури, що грає на великій скрипці, яка спускається прямо з пагорба, заходить у дзвіницю, жорстоко нападає на дзвіницю й дзвонить на тринадцяту годину, доводить до жаху мешканців міста.

Людина юрби — новела, написана американським письменником Едгаром Алланом По, про неназваного оповідача, який переслідує чоловіка через переповнений людьми Лондон; видана в 1840. Історія починається з епіграфа Ce grand malheur, de ne pouvoir être seul — цитата, взята з Жана де Лабрюйера, що перекладається як: Жахливе нещастя — не мати можливості залишитися наодинці з самим собою. Ця ж цитата використовується в ранньому оповіданні По "Метценгерштейн" .Після деякої хвороби оповідач сидить в кав'ярні в Лондоні. Зачарований натовпом поза вікном, він розглядає, як різні люди поводяться.

Береніка (англ. Berenice) — оповідання американського письменника Едгара Аллана По, написане і опубліковане в 1835 році. Молодий юнак Егей закоханий у свою кузину Береніку, у якої трапляються часті напади епілепсії, що закінчуються переходом в транс, що майже не відрізняються від смерті. Але хвора не тільки кохана, хворий і сам Егей. Психічну недугу герой називає мономанією, яка змушує його з маніакальною жадібністю розбиратися в дрібницях, опановує його розумом. Колись Береніка була красунею і любила кузена, він же полюбив її тільки тепер, коли вона до невпізнання змінилася.

Повість Скелястих гір (англ. A Tale of the Ragged Mountains) — розповідь американського письменника Едгара Аллана По 1844, частково заснований на його враженнях під час навчання в університеті Вірджинії. Дія оповідання відбувається біля Шарлоттсвілля, і це єдиний випадок, коли По відправив героя до Вірджинії. Вперше Повість була опублікована в журналі (англ. Godey's Lady's Book) і згодом увійшла до збірки оповідань По (англ. Tales), опублікована в 1845 році.Головний герой оповідання — Огестес Бедло — молодий чоловік, який страждає на нервові напади.

У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю і нечемністю, хитрощами і лінощами. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Працьовитий Осел, мудрий Їжак, слабкий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак - неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю. У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість.

Як звірі правувалися з людьми - завершальна казка всесвітньовідомої збірки казок, створеної Іваном Франком. Цикл казок для дітей, об'єднаний спільною назвою "Коли ще звіри говорили", містить двадцять творів. Дев'ятнадцять з них вперше надруковані протягом 1896 – 1898 рр. у дитячому журналі "Дзвінок". 1903 р. було здійснене нове видання збірки, в якому з'явилась остання казка циклу - казкою – Як звірі правувалися з людьми. У казках Івана Яковича Франка в образах тварин втілено людські вади та недоліки: жадібність, невдячність, жорстокість і нечемність, хитрощі і лінощі. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані.

Більшість творів, написаних Франком для дітей, становлять казки. Письменник часто використовував у них сюжети, взяті з народної творчості різних країн світу. Франка особливо цікавила в казках їх моральна спрямованість, ідейний зміст, співзвучність з тими проблемами й справами, якими жило тоді суспільство. Використані Франком сюжети набирали глибоко актуального значення, відзначалися яскравим національним колоритом, набували виразної виховної спрямованості. Франко надавав казковому жанру особливого значення у вихованні дитини.